Хламідіоз у жінок – лікування і наслідки

Хламідіоз – захворювання, що викликається хламідіями, яке може вражати не тільки сечостатеву систему, як вважають багато хто, але і інші органи, наприклад легені, очі, суглоби та ін.

Зміст

  • 1 Як можна заразитися хламідіозом?
  • 2 Симптоми хламідіозу у жінок
  • 3 Лікування хламідіозу у жінок
  • 4 Ускладнення і наслідки хламідіозу у жінок
  • 5 Профілактика хламідіозу у жінок

Як можна заразитися хламідіозом?

Основний шлях зараження хламідіозом – статевий, запальний процес у жінок в такому разі починається в слизовій оболонці піхви, а потім при відсутності лікування може поширитися на інші органи сечостатевої системи.

Вертикальний шлях зараження – це інфікування дитини при проходженні по родових шляхах під час пологів, якщо мати страждає хламідіозом, тому потрібно обов'язково лікувати хламідійну інфекцію, виявлену під час вагітності.


Вважається, що зараження контактно-побутовим шляхом також можливо при використанні чужих рушників і білизни. Виявлений той факт, що хламідії протягом двох діб можуть існувати в навколишньому середовищі при кімнатній температурі.

Повітряно-крапельний шлях передачі інфекції також вважається можливим у випадку, якщо зараження відбувається від людини, хворого на хламідійну пневмонію.

Симптоми хламідіозу у жінок

Це захворювання може багато років протікати безсимптомно, ознаки захворювання виявляються лише у 30-40 % жінок. Однак прихований перебіг процесу зовсім не безпечно: хламідіоз, навіть протікає без яких-небудь симптомів, може стати причиною багатьох ускладнень аж до безпліддя. Інкубаційний період захворювання становить 2-4 тижня, тому поява будь-яких симптомів часто не зв'язується з статевими контактами, що мали місце в минулому.

Хламідіоз, як і інші інфекції, що передаються статевим шляхом, не має специфічних симптомів, тому для виявлення справжньої причини захворювання необхідно обстеження у гінеколога. На зараження хламідійною інфекцією можуть вказувати наступні ознаки:

  • відчуття печіння, свербіж у піхві;
  • поява світло-жовтих або білих виділень з неприємним запахом;
  • прискорене сечовипускання, що супроводжується печінням на початку або в кінці процесу, може вказувати на приєднання уретриту;
  • болі внизу живота і поперекової області можуть з'явитися при поширенні процесу на вищерозміщені органи репродуктивної системи;
  • підвищення температури тіла до субфебрильних значень (37-37,5 С).

Описані симптоми гострої стадії захворювання (якщо вона є) через деякий час самостійно зникають, але це означає тільки те, що хвороба перейшла в хронічну форму (самовилікування неможливо). При загостренні хламідіозу, що виникає найчастіше на тлі імунодефіциту, будуть з'являтися вищеописані ознаки.

Для діагностики статевих інфекцій застосовуються сучасні методи діагностики, мазка на флору в даному випадку недостатньо. До того ж хламідіоз нерідко поєднується з іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом. Також при виявленні збудника захворювання необхідно визначити його чутливість до антибактеріальних препаратів. Лікування в кожному випадку підбирається лікарем індивідуально.

Лікування хламідіозу у жінок

При лікуванні будь-яких статевих інфекцій необхідне призначення антибіотиків, при хламідіозі застосовуються різні групи антибактеріальних препаратів залежно від наявності супутніх інфекцій і чутливості до них збудника. Курс лікування становить до 14 днів. Важливо чітко дотримуватися схему прийому лікарських засобів, призначену лікарем, ні в якому разі не можна самостійно переривати терапію. Це призведе до того, що збудники захворювання придбають стійкість до дії препарату, і лікування доведеться починати спочатку іншими препаратами.

Корекція імунітету необхідна всім жінкам, у яких виявлена хламідійна інфекція. Застосовуються полівітамінні комплекси (Вітрум, Биомакс, Алфавіт і ін), а також адаптогени (елеутерокок, ехінацея пурпурова, лимонник та ін)

Для місцевого лікування використовують тампони, просочені лікарськими речовинами, зовнішні мазі.

Після закінчення лікування антибіотиками необхідно відновлення нормальної мікрофлори не тільки кишечника, але і піхви. Нормальна мікрофлора піхви створює місцевий імунітет і перешкоджає заселенню патологічної мікрофлори. Всередину рекомендується прийом пребіотиків (Лінекс, Біфідумбактерин та ін) і пробіотиків (Аципол, Хілак форте та ін). Місцево використовують вагінальні свічки з лактобактеріями (Лактонорм, Ацилакт та ін).

Під час лікування хламідіозу жінці рекомендується виключити статеві контакти, обмежити фізичну активність, відмовитися від вживання алкоголю, жирної, гострої, солоної і смаженої їжі.

Після закінчення курсу лікування необхідно знову пройти обстеження для того, щоб переконатися в позитивних результатах терапії.

Ускладнення і наслідки хламідіозу у жінок

Запальні процеси, які супроводжують хламідійну інфекцію, можуть поширюватися на вищерозміщені органи. Найчастіше хламідіоз призводить до розвитку таких серйозних ускладнень:

Аднексит (запалення придатків матки) – ускладнення хламідіозу, яке може призвести до утворення спайок і рубців в маткових трубах, в результаті чого порушується їх прохідність. Як наслідок, жінки страждають безпліддям, підвищується ризик розвитку позаматкової вагітності. Нерідко для відновлення функції маткових труб необхідно оперативне втручання.

Ендометрит (запалення внутрішньої оболонки матки) також може стати причиною безпліддя, невиношування вагітності, передчасних пологів.

Ендоцервіцит (запальний процес протікає в цервікальному каналі) підвищує ризик розвитку злоякісних пухлин у шийці матки. Рідко перебігає ізольовано, зазвичай інфекція захоплює ендометрій матки.

Хламідійний перитоніт і перигепатит у жінок можуть виникнути при поширенні процесу на очеревину. Це хоч і рідкісне ускладнення, але все ж зустрічається і потребує негайного оперативного лікування.

Синдром Рейтера, що виникає у хворих хламідіозом, включає в себе так звану тріаду: артрит, кон'юнктивіт, уретрит. Найчастіше розвивається на тлі гострої форми захворювання у молодих жінок і супроводжується цервицитом і ендометритом.

Хламідіоз – серйозне захворювання, наслідки якого можуть турбувати жінку протягом багатьох років навіть після успішного лікування. Як не дивно, але саме хламідіоз набагато частіше, ніж інші інфекції, що передаються статевим шляхом, призводить до безпліддя, завмерлої і позаматкової вагітності. У інфікованих жінок значно підвищений ризик викиднів і передчасних пологів. Також реєструється збільшення частоти випадків перинатальної смертності. У народили жінок, які страждають хламідіозом, підвищується ризик розвитку післяпологових ускладнень. Не слід забувати і про наслідки хламідіозу для новонароджених, які інфікуються при проходженні по родових шляхах матері.

Профілактика хламідіозу у жінок

  • Виключення випадкових статевих зв'язків.
  • Використання бар'єрних методів контрацепції.
  • Екстрена профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом, після випадкових статевих зв'язків (не пізніше ніж через 2 години після статевого акту необхідно помочитися, ретельно вимити статеві органи проточною водою з милом, провести спринцювання розчином Мірамістину, Гексикона або Хлоргексидину). Слід зазначити, що такі заходи екстреної профілактики можна застосовувати постійно. Через 3-4 тижні після статевого контакту потрібно звернутися до лікаря для обстеження (більш ранні терміни діагностика буде неефективною).
  • Для екстреної профілактики за допомогою лікарських препаратів потрібно звернутися до венеролога не пізніше ніж через 1-2 дні після випадкового статевого акту.
  • Ще про симптоми і діагностиці хламідіоз у програмі «Жити здорово!»:








    Лікування схожих захворювань

    Додати коментар
    Ваше Ім'я:


    Введіть код: