Як діагностувати апендицит з допомогою аналізів і самостійно в домашніх умовах?

Поширена патологія черевної порожнини — запалення апендициту вимагає обов'язкового хірургічного втручання. Велике значення в успішному лікуванні апендициту має правильна діагностика.


Для цього використовуються різні інструментальні методики, лабораторні аналізи і, звичайно ж, особистий огляд пацієнта. Як проводиться діагностика нападу апендициту у дітей і дорослих, розповість наша стаття.


Зміст

  • 1 Діагностика апендициту у дорослих і дітей
  • 2 Огляд пацієнта
  • 3 Лабораторні способи
  • 4 Інструментальні методи
  • 5 Як розпізнати запалення самостійно в домашніх умовах?
  • 6 Скільки днів може боліти?
  • 7 До якого лікаря звертатися?

  • Діагностика апендициту у дорослих і дітей


    У першу чергу проводять аналіз анамнезу пацієнта, тобто первинний опитування на скарги, коли і де з'явилися болі, при яких обставинах. Була блювота, підвищення температури від 38 градусів і вище, порушення стільця (розлад або запор) у пацієнта.


    Також необхідно провести опитування про можливих спадкових захворюваннях шлунково - кишкового тракту, печінки, нирок, а також сечостатевої системи, щоб виключити можливі варіанти встановлення правильного діагнозу.


    Діагностика апендициту у дітей часто ускладнюється додатковими факторами, що вони можуть вередувати, плакати, так і просто бути наляканими своїм станом. Часто діти просто бояться операції і роблять вигляд, що все у них добре і вже не болить.


    Огляд пацієнта


    Аналізуються скарги і проводиться пальпація черевної порожнини. При натисканні на праву клубову область пацієнт скаржиться на посилення больових відчуттів, у деяких випадках запалений відросток можна промацати.


    Для визначення апендициту часто використовується спеціальний прийом. Він названий симптомом Щоткіна – Блюмберга і полягає в різкому відпусканні руки після натискання на черевну порожнину.


    У цьому випадку біль стає різкою і практично нестерпним. Це, напевно, один з найбільш характерних ознак апендициту, за яким можна розпізнати хворобу.


    Додаткову інформацію дає визначення характеру болю (найчастіше тупа і без чіткої локалізації), час початку нападу (розвивається протягом 6 – 8 годин), а також виключення інших можливих захворювань.

    Лабораторні способи


    В обов'язковому порядку (за винятком термінових операцій при розриві апендикса), пацієнт повинен здати аналізи сечі і крові. Вони допоможуть визначити можливу причину болю і виключать ймовірність розвитку запалення у внутрішніх органах, наприклад, сечовивідних шляхів.


    Аналіз крові при апендициті показує підвищений рівень лейкоцитів та ШОЕ, а також зниження червоних кров'яних тілець — еритроцитів. Зрозуміло, це може бути сигналом розвитку більшості хвороб внутрішніх органів, але в клінічній картині укупі з іншими симптомами дадуть повну картину.


    Аналіз сечі також вказує на запальний характер процесу. На відміну від крові він буде більш інформативний, адже в ньому можна виявити бактерії або віруси, які викликали напад.


    При близькому розташуванні апендициту до сечовивідних шляхах, можливо більш змащені результати, але в цілому, певний «набір» показників складу сечі може підтвердити діагноз апендициту.


    Інструментальні методи


    У деяких випадках застосовуються додаткові дослідження. Особливо важливо точно упевнитися в неминучості операції, якщо пацієнтка знаходиться в «положенні» чи є медичні протипоказання такому втручанню. У цьому випадку використовуються додаткові методи інструментальної діагностики.


    Що допоможе визначити апендицит:


  • УЗД черевної порожнини. Одним з найбільш інформативних вважається саме ультразвук. Він допоможе «побачити» стінки апендикса і можливі перегини і скупчення рідини всередині. Великою перевагою є доступність методу (в середньому ціна складе від 500 рублів), а також безболісність (можна використовувати навіть для діагностики апендициту у немовлят).

  • Комп'ютерна томографія або КТ. Ефективний спосіб виключити інші можливі причини нездужання і підтвердити діагноз. Єдине виключення — не можна використовувати вагітним і в молодшому дитячому віці.

  • Магнітно-резонансна томографія або МРТ. Один з найбільш ефективних методів діагностики апендициту. Може використовуватися для обстеження вагітних жінок і маленьких дітей.

  • Медична термографія. Допомагає визначити локалізацію запального процесу за рахунок підвищення місцевої температури. При наявності супутніх симптомів дає повну картину і підтверджує діагноз.

  • Лапароскопія допоможе точно визначити стан апендициту і можливі патології інших органів. Дослідження проводиться під загальним наркозом через три невеликі отвори в черевній порожнині пацієнта. якщо діагноз був підтверджений, лапароскопічним методом проводиться і видалення відростка. Цей спосіб ефективний, якщо немає ускладнень і загрозу перфорації апендикса.

  • Рентген є найстарішим методом діагностики апендициту, але як і раніше часто використовується для цих цілей. Для визначення можливої патології використовується контрастна речовина — похідні барію, який і показує проблему. Метод не відрізняється 100% інформативністю, найчастіше використовується при наявності підозр на патології кишечника, адже контрастна речовина вводиться в порожнину через клізму.

  • Зазвичай тип діагностики вибирає лікар залежно від тяжкості стану пацієнта і даних опитування та наявності характерних симптомів.

    Як розпізнати запалення самостійно в домашніх умовах?


    Діагностика і самолікування такого захворювання як апендицит представляє реальну загрозу для життя.


    Симптоми розвиваються поступово, але додаткові негативні фактори можуть суттєво збільшити ризик розриву апендикса.


    Саме тому при локалізації больових відчуттів у правій клубової області не варто приймати знеболюючі препарати і тим більше використовувати теплу грілку. Кращим варіантом буде звернення до лікаря і додаткового обстеження.


    Незважаючи на численні методики діагностики, смертність від апендициту і його ускладнень досить велика, щоб можна було так ризикувати.


    Скільки днів може боліти?


    Симптоматика больових відчуттів досить різноманітна. Зазвичай перший напад розвивається протягом 6 – 8 годин, після чого болі можуть трохи вщухнути.


    Не варто сильно радіти, адже це перша ознака розпочатого некрозу тканин. В подальшому це може призвести до розвитку ускладнень та прориву відростка.


    останнім часом окремою категорією виділяють вірогідність розвитку хронічного апендициту. Такий стан характеризується періодично виникаючими болями з правої сторони, а також трохи змащеній клінічною картиною апендициту.


    досі достеменно невідомо, що може спровокувати таку форму недуги, але в цьому випадку симптоматика може зберігатися кілька місяців і навіть років.


    До якого лікаря звертатися?


    При підозрі на напад гострого апендициту в першу чергу необхідно потрапити в лікарню. Це можна зробити, викликавши швидку або самостійно прийшовши в стаціонар.


    В подальшому стандартна процедура передбачає огляд чергового лікаря, направлення на здачу аналізів і консультація хірурга та вузьких спеціалістів, наприклад, гінеколога (для жінок). Ці правила не поширюються на пацієнтів, що поступили на лікування у важкому стані, коли проводиться термінова операція без попередньої підготовки.


    Напад апендициту неможливо ігнорувати, але багато пацієнтів, навіть знаючи основні симптоми цього захворювання, воліють використовувати методи самолікування та аптечні знеболюючі препарати. Такий спосіб ніколи не допоможе вирішити проблему, адже єдиним шансом вчасно проведена операція.

    Як можна визначити апендицит самостійно, а також які обстеження використовують в стаціонарі, розповість наведена інформація.


    Відео розповість, як виявити апендицит в домашніх умовах за симптомами:






    Лікування схожих захворювань

    Додати коментар
    Ваше Ім'я:


    Введіть код: